ЗВУКОВОЙ ПЕЙЗАЖ КАК ОСНОВА АКУСТИЧЕСКОЙ КАРТИНЫ МИРА CЛАВЯНСКИХ ПОЭТОВ-СИМВОЛИСТОВ
Povzetek
Статья является продолжением целого ряда исследований автора, посвященных фоностилевому измерению славянского литературного символизма. Анализируются особенности звукового уровня символистского поэтического текста на материале стихов представителей славянского символизма, семантические плоскости, исходя из типологии фонетических средств стилистики. В модели мира славянских символистов слуховые впечатления являются доминирующими. Акустическая картина мира рассматривается как фрагмент языковой картины мира, выраженной фонетическими средствами, к которым принадлежат звукопись, ономатопея, ассонансы, аллитерации, внутренние рифмы, которые воспроизводят звуковой пейзаж окружающей среды в поэзии славянских символистов.
Prenosi
Literatura
http://az.lib.ru/b/belyj_a/text_0013.shtml.
Белый, Андрей. 1988. Проблемы творчества. Статьи, воспоминания,
публикации. Сов. писатель: С.-Петербург – Москва.
Брюсов, Валерий. 1893. Русские символисты. В: Собрание сочинений в
семи томах.-Том 6. Статьи и рецензии. Далекие и близкие: Москва.
Режим доступа: http://wysotsky.com/0009/043.htm#604.
Брюсов, Валерий. 1922. Вчера, сегодня и завтра русской поэзии. В: Собрание
сочинений в семи томах. Том 6. Статьи и рецензии. Далекие и
близкие: Москва. Режим доступа http://wysotsky.com/0009/043.htm#604.
Будагова, Людмила (отв. ред.). 2001. История литератур западных и
южных славян. В 3 т. Т. III: Литература конца XIX – первой половины XX
века (1890-е годы - 1945 год). Индрик: Москва.
Вороний, Микола. 1994. До статті О.І.Білецького про мене. В: Слово і час . - №7.
Жирмунский, Виктор. 1967. Литературные течения как явление
меджународное. В: V конгресс Международной ассоциации по
сравнительному литературоведению (Белград, 1967). Наука: Ленинград.
Жирмунский, Виктор. 1979. Сравнительное литературоведение. Восток и
Запад. Наука: Москва.
Зайцев, Петр. 1995. Московские встречи. В: Воспоминания об Андрее Белом.
Москва.
Костецький, Ігор. 1960. Тло поетичної місії Езри Панда. В: Вибраний Езра
Павнд. Т. 1. Поезія. Есей. Канто. Переклад, статті та загальна редакція І.
Костецького. Мюнхен.
Моренець, Володимир. 2002. Національні шляхи поетичного модерну першої
половини ХХ ст.: Україна і Польща. Основа: Київ.
Наливайко, Дмитро. 2006. Теорія літератури й компаративістика.
Києво-Могилянська академія: Київ.
Обломиевский, Дмитрий. 1973. Французский символизм. Наука: Москва.
Пачовський, Василь. 1984. Зібрані твори. Т. 1. Поезії. : Об’єднання українських
письменників «Слово»: Филадельфия-Нью-Йорк-Торонто.
Потебня, Александр. Мысль и язык. 1892. Харьков. Режим доступа:
https://vk.com/doc 36270223_121897818?dl=16c402676f43281c50.
Смаль-Стоцький, Роман. 1929. Примітивний словотвір: Варшава.
Стецько, Ярина. 2013. Французька та українська поезія першої половини
ХХ толіття. Семантико-стилістична типізація. Ґражда: Ужгород.
Філянський, Микола. 1988. Поезії. Радянський письменник: Київ.
Франко, Іван. 1898. Із секретів поетичної творчості. В: Літературно-науковий
вісник. Режим доступа: http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.
php?id=27&bookid=13.
Хабермас, Юрген. 1992. Модерн – незавершенный проект. В: Вопросы
филосoфии. № 4. С. 40-44.
Цивьян, Татьяна. 1999. Отражение звукового пейзажа в языке и тексте (на
материале русской загадки). В: Мир звучащий и молчащий: Семиотика
звука и речи в традиционной культуре славян. Индрик: Москва.
Чупринка, Григорій. 1991. Поезії. Радянський письменник: Київ.
Шляхова, Светлана. 2014. Фоносемантическая картина мира: к
постановке проблемы. Режим доступа: http://philologicalstudies.org/
dokumenti/2014/The%20%E2%80%98word%E2%80%99%20in%20historical-cultural%20contexts/15.%20Sljahova.pdf
Юсип-Якимович, Юлія. 2008. Зіставна фоностилістика: слов’янські фоности
льові паралелі в поезії періоду модернізму. В: Науковий вісник Ужго
родського національного університету. Серія: Філологія. Вип. 18:
Ужгород.
Bobrownicka, Maria Anna. 1973.Problematika modernizmu w literaturach
slowians kich. Во Modernism w literaturach slowianskich:Wroclaw.
Březina, Otokar. 1975. Basnicke spisy: Praha.
Jesenský, J. Режим доступа: http://zlatyfond.sme.sk/dielo/953/Jesensky_Po-burkach/
Kamenská, Viktorija. O symbolizmu v ruské a české poezii. В: Česká literatura
na konci tisicileti. Přispevky z 2 kongresu světove literarnevedné bohemistiky,
3-8 července 2000. – S. 231 – 239: Praha.
Krasko, Ivan. 1997. Nox et solitudo. Verše. Slovenský spisovateľ: Bratislava.
Kolbuszewski, Jacek. 1988. Modernizm zachodnioslowianski czy modernizmy
zach odnioslowianski? В: Slaviа. R. 57. S.406-413.
Kudělka, Viktor. 1968. K typologickým zvlašnostem tzv. moderny v literatuře
jugoslovanských narodů. В: Československé přednasky pro VI mezinarodní
sjezd slavistů v Praze: Praha.
Kvapil, Miroslav. 1988. Charvátská moderna a česká literatura. В: Slavia. R. 57.
S. 105-118.
Magnuševsky, I. 1970. Modernizm polski i czeski v perspectywe porwnawczej.
В: Miesiecznik Literacky. № 11. S. 51-57.
Matusiak, Agnieszka. 2005. Twórczość “Młodej Muzy” z dusha muzyki
zrodzona. В: Slavia Oorientalis. – Tom LIV. − NR 2. S. 241-261.
Nazor, Vladimir. Режим доступа: http://www.exlibris.hr/pupacic_nazor.pdf.
Roy, Vladimir. 1985. Temné ľalie. Tatran: Bratislava.
Roy, Vladimir. Режим доступа: http://zlatyfond.sme.sk/autor/85/VladimirRoy#ixzz2ikTbsgcQ.
Schafer, Raymond Murray. 1977: The Tuning of the World: New York.
Sova, Antonin. 1959. Květy intimních nálad a jíné básně: Praha.Súborné dielo Ivana
Krásku. Zväzok prvý. (Poézia.). 1966. Vydavateľstvo SAV:
Bratislava:
Wyka, Kazimierz. 1959. Modernizm polski: Krakow
Avtorji se v reviji predstavljajo z izvirnimi prispevki, ki temeljijo na rezultatih lastnega raziskovanja. Tisti, so poleg avtorja znatno prispevali k nastanku prispevka (članka), so poimenovani kot soavtorji. Avtor (in morebitni soavtorji) skupaj s prispevkom odda tudi izpolnjen obrazec za prijavo prispevka (Paper Submission Form), s katerim soglaša z objavo.
Revija sprejema tiste znanstvene prispevke, ki prej še niso bili izdani. V izdajo ne sprejema prispevkov, ki v veliki meri ponavljajo druge, že objavljene prispevke istega avtorja. Za ponavljanje se šteje tudi kompilacija - besedilo, ki ga sestavljajo fragmenti iz že objavljenih monografij ali člankov. Plagiatorstvo in čezmerno (kar pomeni več kot tretjino celotnega obsega) navajanje del drugih znanstvenikov velja za nedopustno. Vsi citati, fragmentarna povzemanja in uporabljeno gradivo se morajo korektno nanašati na avtorje oz. prvotni vir. Če je delež tujega besedila velik, priporočamo, da se število citatov zmanjša in količina izvirnega besedila poveča.
Avtor mora nujno pridobiti dovoljenja za uporabo vseh izposojenih gradiv (kot so denimo ilustracije), pri katerih nima statusa imetnika avtorskih pravic sam. Zagotavlja, da prispevek ne vključuje podatkov, ki niso dostopni javno in bi lahko predstavljali tajne informacije.
V seznam literature se napiše samo tisto gradivo, ki je bilo dejansko uporabljeno za potrebe raziskave oz. na katero se avtor v besedilu dejansko sklicuje.
Priporočjivo je, da se v besedilu (če je le možno) navede vire finančne podpore za izvedbo raziskave, prav tako se lahko doda zahvalo kolegom, ki so kakorkoli pripomogli pri nastajanju članka, ne morejo pa biti opredeljeni kot soavtorji.
Z oddajo besedila in obrazca za prijavo prispevka se avtor uradno strinja z objavo v reviji Filološke pripombe. S tem ostaja imetnik avtorskih pravic, sme pa tudi preklicati objavo, če je prispevek v fazi pregledovanja oz. če še ni objavljen na spletni strani. O preklicu mora pisno obvestiti uredništvo revije.
Za objavo članka avtor ne prejme plačila. Objava je v spletni obliki dostopna brezplačno, in sicer pod licenco Creative Commons Attribution-Noncommercial-No Derivative Works 3.0 Unported License.
Etični Kodeks
Uredništvo
Vse prispevke v prvi vrsti pregledajo sodelavci uredništva, ki so pozorni na skladnost z iskano problematiko in na skladnost s formatom revije. Uredništvo Filoloških pripomb zagotavlja, da izbira recenzentov in rezultati recenzije niso odvisni od komercialnih interesov, spola, narodnosti, verske pripadnosti, politične opredelitve in drugih podobnih dejavnikov. Edini kriterij je akademska ustreznost prispevka.
Ko recenzenta podata mnenje pripravljen za objavo, zavrnjen ali pa zahteva avtorjeve popravke. V primeru nestrinjanja z recenzijo ima avtor pravico pojasniti svoja stališča. Če se stališča obeh recenzentov še vedno razlikujejo od avtorjevih, preveri prispevek tretji recenzent, lahko pa po posebni obravnavi vprašanja o njem glasuje članstvo uredništva.
Recenzenti
Preverjanje prispevka poteka z anonimno recenzijo, ki jo opravita dva eksperta z istega področja (avtor ne izve njunih priimkov, recenzenta ne izvesta priimka avtorja). Za recenzijo se predvideva od 3 do 4 tedne časa. Za recenzente se navadno izbira člane uredništva ali znanstvenike, ki so o isti tematiki pisali v prejšnjih številkah revije, po potrebi pa je mogoče kontaktirati tudi eksperte iz drugih organizacij, mest ali držav.
Recenzent mora biti torej specializiran za isto tematiko, kot je izpostavljena v prejetem prispevku. Uredništvo se prizadeva, da bi zagotovilo izogib konflikta interesov med podanim mnenjem o članku in avtorjem samega članka.
Recenzent je dolžan opozoriti urednika in člane redakcije na kakršnekoli prekomerne podobnosti ali sovpadanja prispevka s teksti, ki jih sicer pozna. Ohranjati mora strokovno tajnost in nima pravice tretjim osebam predstavljati prispevka (in podatkov v njem), dokler ta ni objavljen.
Recenzent poda objektivno, pretehtano in argumentirano oceno prispevka. Kritike oblikuje korektno; tako, da se navezuje samo na besedilo prispevka in informacije, ki jih slednji ponuja.
Uredništvo revije predpostavlja, da sta mnenje in kritični zapis napisana z dobrim namenom - da bi bila avtorju v pomoč pri odpravi pomanjkljivosti oz. da bi se njegovo pisanje izboljšalo do te mere, da bi upravičil javno objavo in dostopnost svojih spoznanj celotni znanstveni skupnosti.
